phone
  • Київ
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Запоріжжя
  • Львів
  • Харків
  • Рівне
Київ+38 044 331 24 30 +38 067 323 24 30
info@kovlargroup.com

ІНФОЦЕНТР

Головна Статті Порівняння цементних та гіпсових вогнезахисних штукатурок

Порівняння цементних та гіпсових вогнезахисних штукатурок

14.10.2022

Протипожежний захист будівельних конструкцій досягається шляхом поєднання активних і пасивних методів вогнезахисту.

Активний протипожежний захист складається з систем або предметів для пожежогасіння, таких як вогнегасники, спринклерні системи, протипожежні ковдри тощо. Необхідно, щоб ці системи мали здатність швидко реагувати на займання та контролювали розвиток пожежі на її початковій фазі. Проте впровадження цих систем є затратним при встановленні та обслуговуванні, а очікувані результати можуть не відповідати вимогам.

 

Пасивні системи підвищують вогнестійкість конструктивних або неконструкційних елементів будівлі, таких як колони, балки, стіни та перекриття. Такий метод вогнезахисту забезпечує достатній час евакуації, умови безпеки для гасіння пожежі й роботи рятувальних команд та мінімізує матеріальні, економічні та життєві втрати. Поширеним засобом вогнезахисту будівельних конструкцій від впливу екстремальних температур є нанесення теплоізоляційних матеріалів – вогнезахисних штукатурок (будівельних сумішей). Ці матеріали повинні бути економічними, легкими, а їх застосування безпечним та технологічним. Найбільш цим вимогам задовольняють гіпсові та цементні вогнезахисні штукатурки, до складу яких як легкі наповнювачі входять перліт та вермикуліт (рис.).

 

Порівняння цементних та гіпсових вогнезахисних штукатурок

 

Перліт складається з вулканічної породи, яка містить 2- 6% води разом. Під впливом високих температур (850-900 °С) дрібні зерна перліту сильно збільшують свій об’єм та утворюють легкий спучений перліт, який має низьку теплопровідність (0,04–0,06 Вт/мК), відносно високу точку плавлення (1260–1343 °C) та низьку щільність (50–400 кг/м3. Ці характеристики обумовлюють ексклюзивні теплоізоляційні властивості як перліту, так і штукатурок на його основі. 

 

Вермикуліт складається з слюдоподібного мінералу, що містить блискучі пластівці філлосилікатної групи. Утворюється в природніх умовах внаслідок гідротермальних змін  флогопіту або біотиту. Подібно до перліту частинки вермикуліту при до високих температурах (від 650 до 950 °C) розширюються до спученого вермикуліту, який має щільність 80-120 кг/м3, температуру плавлення від 1240 до 1430 °C та теплопровідність 0,04–0,12 Вт/мК.

 

Перліт та вермикуліт, завдяки своїй високопористій структурі, сорбують вологу, що в поєднанні з низькою теплопровідністю збільшує вогнезахисні властивості теплоізоляційного матеріалу під час пожежі.

 

Перліт може бути кращим наповнювачем, ніж вермикуліт, не тільки через його термічні властивості, теплопровідність, а й за рахунок високого ефекту ретракції вермикуліту.

 

Цемент та гіпс найчастіше використовуються як сполучні речовини у поєднанні з перлітом та вермикулітом для розробки розчинів для пасивного протипожежного захисту. У порівнянні з цементом, гіпс набагато дешевший, його легше виробляти і забезпечує більш ефективний термічний бар’єр оскільки він має нижчу теплопровідність, ніж цемент. Однак, порівняння вогнезахисної ефективності гіпсової штукатурка проти цементної штукатурки не є таким однозначним, бо в більшій мірі залежить від конкретної рецептури, підбору додаткових компонентів, антипіренів та домішок.

 

Тому вибір на користь типу пасивного вогнезахисту обумовлюється в основному експлуатаційними характеристиками штукатурок на основі гіпсу чи цементу, які представлені у табл.

 

Таблиця. Експлуатаційні властивості гіпсових та цементних вогнезахисних штукатурок.

 

Гіпсова штукатурка Цементна штукатурка
Може використовуватися тільки для внутрішніх приміщень, не рекомендується використовувати у вологих приміщеннях. Можна використовувати для обробляння як зовнішніх стін, так і внутрішніх стін і стель будівлі.
Не дає усадки й характеризується відсутністю усадочних тріщин. Має тенденцію до усадки, що призводить до тріщин на оштукатуреній поверхні.
Має високу стійкість до цвілі та грибка. Схильна до біологічних уражень.
Не потребує затвердіння, заощаджуючи воду та час під час будівництва. Оштукатурена поверхня потребує затвердіння водою не менше 7 днів, на стінах, які не затверділи, утворюються тріщини.
Не стійка до вологи. Стійка до вологи.
Має високу міцність на розрив і вигин. Має низьку міцність на розрив і міцність.
Гіпс негорючий і містить високий вміст кристалічної води – у разі пожежі він діє як теплозахисний бар’єр. Цементна штукатурка після 200-300 °С стає крихкою, ламається, падає і втрачає адгезію до підкладки.
Демонструє хороші властивості зчеплення, тому наноситься в один шар на гладкі поверхні. На гладку поверхню цементну штукатурку наносити не можна.
Час схоплювання гіпсової штукатурки між двома послідовними шарами складає не більше 5 годин. Мінімально потрібен 24-годинний інтервал між шарами внутрішньої портландцементної штукатурки.
Нанесення гіпсової штукатурки є процесом, який заощаджує час, тим самим зменшує вартість проекту. Нанесення цементної штукатурки є трудомістким процесом, що збільшує вартість проекту.
Щільність гіпсової штукатурки, як правило, менша в порівнянні з цементною. Щільність цементної штукатурки вище, ніж гіпсової, що збільшує навантаження на будівлю.
Гіпсова штукатурка є ідеальним засобом захисту від іржі, а також перешкоджає корозії металу та арматури. Цементна штукатурка не є інгібітором корозії.

 

Наведені у таблиці характеристики допоможуть зробити вибір оптимального засобу вогнезахисту у залежності від умов нанесення та експлуатації покриття.

Інші Статті
bannerbanner
Порівняння цементних та гіпсових вогнезахисних штукатурок



×