Ціна вогнезахисту

У статті описується грамотна організація процесу вогнезахисту металевих конструкцій і про те, що собою являє ринок вогнезахисних матеріалів в Україні.

Про те, яким чином грамотно підійти до процесу вогнезахисту металевих конструкцій, ми розмовляємо з директором регіонального випробувального центру «Донстройтест», керівником Комітету з вогнезахисту сталевих конструкцій УЦСС Костянтином Калафатом.

– Останнім часом експерти будівельної галузі сходяться на думці, що в вогнезахисті сталевих конструкцій закладений великий потенціал економії при реалізації об’єктів нерухомості, однак багато замовників будівництва не знають про цю можливість. Які, на Ваш погляд, існують рішення для серйозної економії?

– Іноді замовники «б’ються» з постачальниками металевих конструкцій за 2-5% зниження ціни на тендерах, при цьому повністю ігноруючи ті можливості, які криються в скороченні витрат на вогнезахист. Слабка проінформованість замовників будівництва та проектних організацій про можливості економії на вогнезахисних матеріалах і роботах по їх застосуванню не дозволяє їм повною мірою використовувати потенціал оптимізації витрат, існуючий сьогодні в цій сфері. Існує кілька ключових моментів, що дозволяють економити на вогнезахисту сталевих конструкцій. Сьогодні вводиться система проектування конструкцій будівель і споруд відповідно до імплементуваними в Україні нормативними документами Європейського Союзу – єврокодів, що дозволить використовувати розрахункові методи визначення вогнестійкості будівельних конструкцій, а в нашому випадку, визначення критичної температури сталевих елементів будівель. До теперішнього часу при розрахунках товщини вогнезахисних покриттів, для тієї чи іншої сталевої конструкції, використовувалася постійна величина критичної температури сталі, рівна 500° С. З введенням Єврокодів даний показник є динамічною величиною, яка може дорівнювати 550° С, 600° С, 700° С. Диференційований підхід до визначення критичної температури сталевих конструкцій і, як наслідок, зменшення товщини вогнезахисних покриттів, дозволить досягти скорочення витрат на вогнезахист окремих елементів на 30-40%. В Україні ціна вогнезахисту може коливатися в широкому діапазоні. Замовники слабо поінформовані про асортимент ринку вогнезахисних засобів і, як правило, не перевіряють наявність альтернативи запропонованим підрядником матеріалами. Для оптимізації витрат на вогнезахист необхідно організувати ефективну тендерну процедуру між постачальниками вогнезахисних складів не тільки на весь об’єкт в цілому, а іноді і на окремі види металоконструкцій. При грамотному підході до вибору матеріалів по вогнезахисним фарбам можна домогтися 50% економії в ціні, по вогнезахисним штукатуркам – 25-30%, а по вогнезахисним плитам – 60-70%. Маючи детальну інформацію про асортимент і вогнезахисних характеристиках матеріалів, проектувальник може без будь-яких хитрощів, тільки грамотним підбором вогнезахисних засобів, знизити вартість вогнезахисту в два рази. Ефективним способом зниження витрат на вогнезахист є композитне будівництво із застосуванням асиметричних зварних балок, сталевих профільованих настилів і бетону в міжповерхових перекриттях. Такий підхід дозволяє повністю відмовитися від вогнезахисту балок, а це 50-60% вартості всіх витрат на вогнезахист об’єкта.

– На якій стадії реалізації проекту необхідно замислюватися про вогнезахист?

– На жаль, культура проектування будівель в частині вогнезахисту в нашій країні сильно відстає від кращих європейських практик. При проектуванні інженери приділяють велику увагу розрахунку навантажень і металоємності конструкцій, при цьому часто забувають про таку важливу складову як вогнезахист. В Україні склалася така ситуація, що про вогнезахист часто згадують, коли вже змонтовані металоконструкції. Це в корені неправильний підхід, який практично не дає можливості грамотного застосування конструктивного вогнезахисту і ставить в обмежені рамки замовника будівництва при виборі матеріалів. Якщо правильно підходити до цього питання, то необхідно щоб або ГІП мав навички проектування вогнезахисту, або для цих робіт потрібно залучати сторонню компетентну організацію. Очевидно, що потенціал до зниження вартості вогнезахисту сталевих конструкцій в Україні величезний. Тому в рамках роботи Українського Центру Сталевого Будівництва був заснований Комітет з вогнезахисту сталевих конструкцій, одним з напрямків діяльності якого, стане консультування замовників будівництва з питань вогнезахисту. При необхідності фахівці Комітету з вогнезахисту УЦСС безкоштовно розрахують і запропонують найбільш оптимальні з точки зору економіки будівництва варіанти вогнезахисту для конкретного будинку, допоможуть зорієнтуватися в асортименті вогнезахисних засобів, а також у виборі підрядника.

– Чи всі елементи металоконструкцій потребують вогнезахисту?

– Ступінь вогнестійкості будівель визначається межами вогнестійкості його будівельних елементів і межами поширення вогню по цих елементах, регламентованими відповідно до ДБН В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва» з урахуванням додаткових вимог, які пред’являються для того чи іншого типу будівлі або його функціонального призначення, наприклад, ДБН В.2.2-24: 2009 «Проектування висотних житлових і громадських будівель». У зв’язку з цим, вогнезахист сталевих конструкцій пов’язаний тільки з необхідністю доведення меж вогнестійкості до регламентованих нормами показників, при цьому не забуваючи про деякі уточнюючі примітки. Так, наприклад, якщо вимоги до межі вогнестійкості металоконструкції подається як R15, то допускається експлуатація невогнезащищених конструкцій незалежно від їх фактичної межі вогнестійкості. У будівлях II ступеня вогнестійкості виробничого та складського призначення допускається експлуатація колон з межею вогнестійкості не R120, а R45, що також суттєво впливає на зменшення вартості вогнезахисту об’єкта в цілому. Необхідно розуміти, що вогнезахисту піддаються тільки металоконструкції, які виконують несучу функцію в будівлях. Сталеві конструкції, що представляють собою, наприклад, декоративні елементи вогнезахисту не підлягають. При проектуванні вогнезахисту важливо знати не тільки конструктив майбутньої будівлі, а й призначення всіх приміщень, ймовірну внутрішню обробку і розташування комунікацій. Наприклад, якщо в приміщенні використовується підвісна стеля, яка сама по собі може стримувати прогрів металоконструкцій, розташованих за нею, протягом 10-20 хвилин, то витрата вогнезахисного матеріалу, необхідного для доведення металоконструкцій до нормованого показника, вже можна знизити з урахуванням цього часу. Часто дизайн інтер’єру має на увазі обробку металевих колон гіпсокартоном, керамічною плиткою або мармуром, відповідно це необхідно враховувати і при розрахунках видатків вогнезахисних матеріалів для таких елементів. Система водяного пожежогасіння також може істотно вплинути на вогнезахист для ряду конструкцій.

– На будівельному ринку існує думка, що проведення вогнезахисних робіт для металевих конструкцій – процес дорогий і трудомісткий. Чи так це насправді?

– Вартість проведення вогнезахисних робіт регламентується затвердженими державою розцінками і в середньому становить 15-30% від вартості вогнезахисних матеріалів. Беручи до уваги цей факт, можна сказати, чим більш грамотно буде складено проект вогнезахисту будівлі, тим менше коштів буде витрачено на вогнезахисні роботи.

– На що замовникам будівельних робіт необхідно звертати увагу при виборі підрядника з вогнезахисту металоконструкцій?

– Вибираючи підрядника для постачання вогнезахисних матеріалів або проведення робіт, варто звернути увагу на наступні моменти:

• Компанія повинна мати позитивну репутацію і портфоліо виконаних проектів.
• Вартість матеріалів повинна бути ринковою, тобто не сильно заниженою і не надзвичайно високою.

На ринку вогнезахисних матеріалів і послуг не рідкісні випадки цінового демпінгу. Мені доводилося бути свідком ситуацій, коли замовнику пропонувався комплекс робіт з проведення вогнезахисної обробки сталевих конструкцій з урахуванням робіт і матеріалів за ціною в кілька разів нижче собівартості тільки одних матеріалів. Звичайно, в такій ситуації програє замовник, який, спокусившись на мінімальну вартість на етапі проведення робіт, по суті, платить за те, що його обдурили, а також може мати в подальшому великі проблеми, як при здачі об’єкта, так і при його експлуатації. Вогнезахист сталевих конструкцій – це не процедура «для галочки», а серйозний процес, до якого варто підходити дуже відповідально. У разі пожежі невиправдана економія на вогнезахисті може привести до колосальних фінансових витрат і людських жертв.

– Які компанії сьогодні є ключовими гравцями ринку вогнезахисту? Які вогнезахисні матеріали представлені на ринку України?

– На ринку України сьогодні активно працюють понад 10 компаній, що поставляють продукцію для вогнезахисту сталевих конструкцій, при цьому близько 80% ринку належить двом лідерам – компаніям «Спецматеріали» (Донецьк) і «А + В Україна» (Київ). Останні кілька років, а саме з 2008 по 2012 роки, ринок вогнезахисних матеріалів ріс в середньому на 5-15% в рік. Лише незначний стрибок стався в 2011 році в зв’язку зі збільшенням будівельного ринку, пов’язаного з проведенням Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. А ось минулий рік став для ринку вогнезахисних матеріалів справжнім проривом. За нашими даними, в 2013 році ринок практично подвоївся по відношенню до обсягів попереднього року і в абсолютних показниках досяг докризового 2008 року. Такий феноменальний ріст може бути пов’язаний, як з реальним збільшенням обсягів будівництва, так і з легалізацією продажів і більш чесним веденням бізнесу гравцями будівельного ринку.

1% – Вогнезахист кабелів

6% – Вогнезахист дерев’яних конструкцій

8% – Вогнезахист повітроводів

85% – Вогнезахист металоконструкцій

Рис.1 Розподіл вогнезахисних матеріалів в Україні, 2013 рік.

5% – Вогнезахисні плити

30% – Вогнезахисні спреї

65% – Вогнезахисні фарби

Рис.2 Розподіл вогнезахисних матеріалів для металоконструкцій в Україні, 2013 рік.

– Які сьогодні існують проблеми для розвитку ринку вогнезахисних матеріалів?

– Головна проблема для ринку, на мій погляд, криється в складності законодавчої бази. Немає чітко сформованих правил гри для компаній, які виробляють, постачають або продають вогнезахисну продукцію. Наприклад, сьогодні 100% гравців сертифікують свою продукцію, при цьому немає чіткого розуміння необхідності цієї процедури. Крім цього є ряд інших вимог, наприклад узгодження регламенту робіт з вогнезахисту, які виробник продукції зобов’язаний виконати, перш ніж його матеріали з’являться в продажу. Це створює серйозні перешкоди для появи нових продуктів на ринку, а також збільшує вартість вогнезахисних матеріалів. Другим моментом, який заважає розвитку ринку, є недобросовісна конкуренція. Користуючись ситуацією, коли замовники будівництва відносяться до вогнезахисту як до чогось не сильно важливого, але вимагає серйозних фінансових вкладень, деякі компанії пропонують завідомо неякісні роботи і матеріали за цінами набагато нижчими за ринкові. При цьому, найчастіше, як замовник, так і виконавець розуміють, що вони роблять неправомірну дію, яка в разі пожежі може призвести до катастрофічних наслідків. Ще одна проблема це фальсифікація продукції, яку умовно можна розбити на кілька напрямків:

• Заміна інтумесцентних («що спучуються») вогнезахисних фарб на менш дорогі фарби, схожі за виглядом із засобами пасивного вогнезахисту, з використанням оригінальної упаковки.
• Недобросовісні сертифікаційні випробування, на підставі яких штучно завищується вогнезахисна ефективність, а також занижуються товщина або витрата вогнезахисного матеріалу.
• Заниження в технічній документації витрат засобів вогнезахисту.
• Завищення терміну експлуатації матеріалів.

На жаль, в Україні відсутня чітка нормативна база по вимогам до якості вогнезахисних матеріалів, яка допомогла б споживачеві боротися з контрафактною продукцією або хоча б оцінювати невідповідність вимогам тієї продукції, яка викликає якісь підозри.

– Якими Ви бачите найближчі перспективи розвитку українського ринку вогнезахисту?

– Слід розуміти, що в середньому 80% ринку вогнезахисних матеріалів споживається в сегменті сталевих конструкцій, тому зростання цього ринку в першу чергу ми пов’язуємо зі збільшенням споживання сталі як кращого матеріалу для зведення комерційної нерухомості.

Інтерв’ю провів

Юрій Бондарчук,

PR-Менеджер УЦСС

За матеріалами журналу «F+S: технологии безопасности

и противопожарной защиты» № 2 (68) 2014

Завантажити статтю