Український ринок пасивного вогнезахисту

Із зрозумілих причин огляд ринку проведено за фактичним матеріалом без будь-якого чисельного прогнозу на майбутнє.

Основними складовими вітчизняного ринку пасивного протипожежного захисту є покриви інтумесцентного типу, гіпсові штукатурки, плити та протипожежні муфти (гільзи) зі значним превалюванням в грошовому еквіваленті інтумесцентних тонкошарових покривів (рис. 1).

Показники із сегментації ринку пасивного вогнезахисту в Україні за типом протипожежних матеріалів демонструють, що майже 80% грошових обсягів ринку припадає на вогнезахисні покриви інтумесцентного типу.

Рисунок 1. Розподіл засобів пасивного вогнезахисту в Україні за типом у період 2019-2022 рр.

Загальна картина розподілу, що представлена на рис. 2, дуже відрізняється від тенденцій світового ринку, які демонструють практично однакові інвестиції у вогнезахист тонкошаровими покривами та вогнезахисними штукатурками.

 Логічно запропонувати такі основні причини непопулярності вогнезахисних штукатурних матеріалів:

• відсутність в Україні будівництва чи реконструкцій підприємств нафто-газового комплексу та металургійного профілю, тунелів транспортної інфраструктури, масштабних складів чи логістичних центрів;
• пред’явлення надмірних вимог з боку замовника щодо естетичної складової вогнезахисної обробки об’єкта будівництва навіть з втратою гарантій з ефективності протипожежного захисту;
• застосування значно дорожчого інтумесцентного захисту з метою отримання неправомірної вигоди колом зацікавлених осіб.

Слід також відмітити, що співвідношення інтумесцентні тонкошарові покриви:штукатурні вогнезахисні суміші у 2016 р. в Україні складало 4:1 у грошовому еквіваленті, а за період 2019-2022 рр. частка інтумесцентних покривів підвищилась до співвідношення 9:1. Внесок вогнезахисних плит залишається незмінним – біля 10% від загального бюджету вогнезахисних матеріалів за період 2016-2022 рр. Інтумесцентні покриви, що були реалізовані на ринку вогнезахисту України в 2019-2022 рр., в основному, були використані для вогнезахисту сталевих конструкцій (91%), а також для вогнезахисту деревини (7%) та кабелів (2%).

На рис. 2 представлена динаміка реалізації основних засобів пасивного вогнезахисту за останні чотири роки.

Рисунок 2. Динаміка реалізації засобів пасивного вогнезахисту в Україні за підсумками 2019-2022 рр.

Ці дані не можуть бути використані для узагальнення тенденцій, висновків щодо обсягу ринку, оцінки показника CAGR та побудови прогнозів щодо подальшого розвитку. Показники за 2019-2020 рр. не є релевантними, бо співпадають з періодом економічного спаду за рахунок пандемії COVID-19, а 2022 р. є роком війни, основною причиною різкого обвалу ринку вогнезахисту. Розрахунок із залученням даних рис. 2 дозволяє у першому приближенні констатувати падіння українського ринку пасивного вогнезахисту у 2022 р. в порівняні з 2021 р. на 50%.

Сегментація засобів пасивного вогнезахисту в Україні у 2022 р. представлена на рис. 3 та свідчить, що вогнезахист сталевих конструкцій є переважним і становить понад 80 % обсягу всього вогнезахисного ринку.

Рисунок 3. Розподіл засобів пасивного вогнезахисту в Україні за застосуванням у 2021 р.

На січень 2023 р. в Україні представлені всі основні різновиди засобів вогнезахисту, що відомі у світовій практиці.